Неймовірна історія успіху. Історія Лесі Валяєвої

Леся Валяева

Неймовірна історія успіху. Історія Лесі Валяєвої

Мене звати Леся Валяєва, я досить успішна і самореалізована жінка.

Маю  родину і двоє дітей (сина 17 років і  доньку 1 рік 3 місяці), приймаю активну участь в політичному і громадському житті свого міста Черкаси. Займаюся  фітнесом і люблю плавати… Але не завжди все було так добре, так безхмарно.

Згадую далекі свої шістнадцять років, коли все починалось… а починалось моє, на той час, рідкісне захворювання – хвороба Крона.

Я рано народила сина, коли мені було лише 16 і в пологовому будинку почався рецидив Крона. Через місяць я потрапила до інфекційної лікарні де мене лікували від отруєння шляхом промивання кишківника проточною водою з крана. Через п’ять тижнів мене виписали виснажену з кровавими проносами і гострим болем в кишківнику додому. Рідні готувались до гіршого…  Але Господь дав мені сили боротися із невідомим мені ще «ворогом», ще довгих, майже п’ять років. А потім 16 квітня 2003 року операція,  видалення товстого кишківника з накладанням стоми і нарешті діагноз –хвороба Крона! Було складно, від мене відвернулись мої рідні, з першим чоловіком після операції розлучились, бо повернутись до нормальних стосунків нам так і не вдалося, чоловік мене гидував. І можна всього багато написати, як чужі люди два місяці мене ставили на ноги, годували, доглядали і таке інше, але що було – то все на краще.

Насправді, мені було дуже легко і радісно на душі, бо кожного дня для мене Господь робив чудо руками інших людей, надавав  можливості і добрих людей, тому я зрозуміла, що ця хвороба мені дана для того щоб допомогти іншим, слабкішим, одинокішим, безнадійнішим.
У 2012 році я одружилася з найдобрішим, найпрекраснішим чоловіком. Діма до цього не був одружений і хотів власних дітей, але ми почули невтішний діагноз – безпліддя, ЕКО малоефективне бо у мене все в спайках і дитинка не зможе розвиватись в утробі. Ми не дуже розчарувались, вирішили молитись, робити все, що від  нас залежить, а на крайній випадок можна було б усиновити дитинку.

Rodyna-Lesi_ValyaevoiІ 11.01.2014 року трапилось одне з найбільших чудо, ми дізнались, що я вагітна!Не дивлячись на відмовляння лікарів ми вірили, що все буде добре і чекали на народження нашої донечки. І тут Господь нас не залишив і послав Ангела в подобі лікаря – Зарубіної Ірини Вікторівни, яка всі дев’ять місяців вагітності, можна сказати і вдень і вночі спостерігала і піклувалась за нас, а головне вірила, що все буде добре.

Результат наших трудів зараз бігає поруч, заважає писати і гукає маму. Донечку назвали Марія, на честь Пресвятої Богородиці.

За кілька місяців до вагітності я почала оформлювати документи для реєстрації громадської організації, яка буде представляти інтереси стомованих хворих,  сьогодні це Черкаська обласна організація стомованих хворих «Життя без бар’єрів».  Моя мета – це не жити за рахунок благодійності, а досягти, щоб відбувалось безкоштовне забезпечення стомованих кало та сечоприймачами. Це дуже відповідально  – представляти інтереси багатьох людей, а ще важче здолати систему в якій  де-юре є багато чудових законів, а які  де-факто не працюють. Але «камінь воду точить» і ми разом захистимо свої права і змусимо систему працювати!

2 Коментар(ів)

  • AstomEditor

    Уважаемая Анна, спасибо Вам огромное за отзыв! Стома есть у многих людей, но не каждый готов рассказать о ней. И в этом огромная проблема, потому что, когда человеку выводят стому, ему кажется, что таких – единицы и ему не с кем поговорить об этом, а значит, его никто не может понять и поддержать. Задача нашего портала – показать стомированным, что жизнь со стомой продолжается, помочь преодолеть этот непростой этап в жизни. Мы столкнулись с тем, что сейчас много молодых людей со стомой хотят родить ребенка или уже имеют детей. Мы восхищаемся силой духа нашей героини Леси, у которой берем бесценные уроки жизни. Ее пример доказывает, что многое в жизни зависит от нас. Леся родила со стомой в то время, когда все доктора сказали, что это невозможно, вышла замуж за прекрасного человека, хотя в это никто не верил, и сейчас возглавляет Черкасскую Ассоциацию стомированных пациентов, помогает людям и дарит любовь своим двум прекрасным деткам.
    Мы думаем, что такие истории учат всех нас просто любить и ценить жизнь такой, какой она нам предоставлена.
    Мы абсолютно уверены, Анна, что, рассказав свою историю, Вы поможете многим стомированным. Часто молодые люди со стомой не знают, как рассказать об этом своим детям, своему близкому и любимому человеку. Для кого-то эти вопросы кажутся мелочными и простыми, а для кого-то ответы на них могут повернуть жизнь в другое русло.
    Присоединяйтесь к нашей группе в ФБ Astom – все про стому . Мы очень рады знакомству с Вами и будем признательны Вам и всем людям, которые не равнодушны к проблемам стомированных, за советы, вопросы, истории – все, что сделает данный портал максимально полезным для стомированных людей Украины.

  • Анна Вишневская

    Добрый день. Ваша история мне очень близка. Я мать двоих детей и вот уже 2 года живу с тонкокишечной стомой. Муж от меня ушёл. Думаю, вам понятна причина. Как растить детей инвалиду-одиночке не буду долго рассказывать. На данный момент я успешно работаю в одной из крупнейших мировых компаний. Детки растут. Собираюсь замуж. Очень хочу поддержать вашу идею с сообществом. Мой email mantodea@i.ua. Буду рада, если смогу быть полезна. С уважением, Анна

  • Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *